Вход для красівих інопланєтян.
Токо по свєжим прігласітєльним.
Сказала бєрємена білєтьорша на вході
В шумний атракціон "Зємная Жизнь".
І подмигнула задорно лєвим глазом.
А шо я? Подмигнув в отвєт правим...
І показав обьортку от прєзєрватіва.
С ізображенім красного сєрдца.
Свєта... Отвєчала вона скромно.
Я поняв шо це добро на вход.
І прошмигнув, зачєпивши її за живе.
Попав туда. Зразу поняв... Попав!
Для пущєго разнообразія лічного.
В самий раз, в мойом случає іскатєля.
Шось такого не аби-якого непонятного.
Вокруг всі такі, як я, красіві до ужаса.
Ще й інопланєтіни до сьомого коліна.
Раді інтєрєса побуду тут поки тоє-сьоє.
Красіво тутечки, нормально та кепсько.
Все одноврємєнно і сказочно-загадочно.
Аж раптом мене хтось потряс за плєчо.
Оглянувся бо неповірив своїм глазам.
То був я сам... тіки вже дуже старий.
Мені зразу не понравилось і надоїло.
Поспішив на виход. А виход ісчєз!
От Свєтка! Могла й предупредить...
