У центрі - кров і дим, іде смертельний герць,
важкі , легкі фігури , все кругом побито.
По краю пішачок прокрався тихо,скрито...
Король оглягувся - на дошці новий Ферзь!
* * *
Глобальне потепління - це загроза ,
нема рятунку від потопу й зливи.
Та лиш тоді смертельним стане рівень,
коли його переповняють Сльози !
* * *
Кохання , як роман - за томом том...
Вже позіхаєш після половини.
Кохання - вибух,вогняна лавина !
(Рядків чотири , але кожен -золото).
* * *
Гідність спить. На столі , на душі і на совісті пусто.
Півсвідомо ще муляє щось, наче щось заважає.
Починає цікавити нас - "Ти мене поважаєш ?!"
лише після четвертої склянки і жмені капусти...
* * *
Над вікном осиченька пристрастю дрижить,
без кохання хоч на мить в світі їй не жить !
Заглядає до вікон, стогне раз по раз...
...Нащо мені купа дров,як умене газ !
* * *
Ввійшов у тіло ніж.
Його піймали,засудили.
Не зрозуміло лиш
чому так довго руки мили ...
