Володя казала вона мені
Ти звичайно дивний та
Трохи не дружиш з головою
Мені здавалося що ми
Знаходимося не в гуртожитку
А в ляльковому будиночку
Якого скинули до річки
І він застряг між мулу
Вова ти звичайно хам
Продовжувала вона
І не вмієш спілкуватися
З тендітними жінками
За вікном було видно
Китове тіло неба
Хоча який кит у наших водоймах
У двері стукався окунь
Вона сказала що солі немає
По цих словах він відплив кудись
На третій поверх
Вовчик ти ж не красень
Та й пишеш
Якусь неримовану
Хрінь
Мені не вистачало повітря
Чомусь почуваюся невпевнено
Під водою
Особливо коли не вмієш плавати
Звичайно я не дружу з головою
Не вмію спілкуватися з жінками
Можливо дійсно пишу
Хрінь
І мої намагання залишитися в історії
Просто нікчемні
Але вона цілує мене
І маленькі золоті рибки
Впливають до кімнати
Крізь зачинені двері та вікна
Кладе мене на диван
Каже я сама
Дає пульт від телевізора
По ящику
Нічого нового
Щуки хавають простих жителів річки
Щуки брешуть
Щуки сміються
За все своє життя
Я ніколи не отримував такого
Задоволення
Від новин
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design