Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46329
Рецензій: 90466

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезії

Не-дрейф

© Марко, 06-05-2013
Травневий кок білує літнє сонце,                          
прибоєм б’ється кров на молоці.                                          
Закріплені замком у власнім оці
швартови геть! – моргне бувалий боцман
і домалює щоглам прапорці .          

Вперед  за компасом  в моря і океани,
для того їх і сотворив Господь,
щоб не казали: от іще, зарано  
або запізно –  вітер пахне траном                                        
і тисячею первісних пригод.              

За обрієм на тридесятій милі            
чекає виспа згублених скарбів.                          
Пильнуй стерно аби шторми не змили.                        
Коли стають червоними вітрила,                                    
що допливеш, пообіцяй собі.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

бувалий боцман

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Світлана Ілініч, 08-05-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.74048399925232 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …