Де шукати навіки зарите?
Де знайти закопане навік?
Все, що вже було до нас відкрите,
Нам самим потрібно вже відкрить.
Навздогін летять човни і роки,
Нам ту суть самим не зрозуміть
По долонях і за жалем року
Нам дано не розуміть, а жить.
Хто знайде не знайдені вершини?
Хто колись життя своє почне?
Бо навіщо створена людина,
Як вона коли-небудь помре?
Відповість нам хто на ці таїни?
Хто розкриє нам цю таїну?
Але все лишається єдиним
У загадку зліплену одну.
Все іде, завжди іде по колу
Щось відкрите, щось дано відкрить
Цінність є завжди в палкій любові
В ній та вічна загадка – любить …
Де шукати у пітьмі згорівше?
Те, що згасло у душі моїй?
Ми живемо щоби залишитись
Напнуті вітрилами надій!
