Чути легке шелестіння ситцю.
Сон наяву, котрий занадто повільно зрів.
Жваво борсається в променевих китицях
приборканий панчохами звір.
Торкнусь - і все мені таке кругле:
не має ваги, кольору, сутності, часу і міри.
Віхи життя по шиях проходять смугами, -
і переважна кількість їх — сірі.
А мені все одно, бо нині разом!
У животах - з коконів безліч барвистих крил.
По мені, по тобі мурахами бігають спазми, -
порозповзались щілинами тіл.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design