З порожнього, повірте - не п’ю.
З порожньої – не наливаю.
З придбаного, мов з серця даю.
З рідним словом до вас влітаю.
Засіяні гріхи весною
Здрадливим братом в сорок сьомім,
Згадують, не своїх героїв.
Залишаючи живий спомин.
Здається, правду зі сну будиш.
За руку ведеш на могилу,
З якої не стануть вже люди.
Земля прикрила йхнє тіло...
Загукані, не мали сили
Заговорити одним крилом.
18.04.2013р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design