Місто грає тебе
Заперечиш – незаймана
Обманюй обманюй
Як обманювала
Того волохатого дядька
Коли нігтями дерла йому спину
Казала –подобається
Думаєш його звати Артур
Насправді
Він Сірьога
Махаєш рукою мов
Неважливо
Будинки слідкують за тобою
Заперечиш
Насправді ти за ними спостерігаєш
Бачиш як деревами проростають новобудови
Бачиш щасливу старість архітектури
Бачиш як озброєні крани роблять
Евтаназію непотрібним
В одному з таких зайвих
Пишеш картину котячим язиком
Сталева куля близько
Махаєш рукою мов
Неважливо
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design