Здавалось би - як довго йти крізь іней
До теплих слів - чекаю і люблю
Найважчих слів на світі
Що вимовити їх - як камінь з'їсти
А раптом там на проводі
Прости
Не ти
Здавалось би - як довго йти крізь ліс
Розбитих мрій шукати силуети
Боятись не впізнати, розтоптати
Чи здвигнути здивовано плечима
І просто оминути
Прости
Не ти?
Здавалось би - як легко віднайти
Чиюсь любов, як джерело, прозору
І потім пити з неї чисту воду
Не каламутити і берегти
Та якось так зірвалось випадково
Від гордості або від суєти
Прости
Не ти
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design