... Цигарковий дим і світло ясне,
Це горить ліхтар у сутіні нічній,
Я сюди з'явився, певно, вчасно,
І в цьому контрасті топиться зір мій.
Вгорі темні чорна і сяйво тремтяче
Тих далеких зір на львівськім небі,
На цім фоні, віриш, я згадав одначе
Про тебе, кохана зоре, про тебе, про тебе...
Холод тихо проникав крізь мою "вітрівку"
Я його не помічав, бо медитував,
В цьому світі скільки втіхи тої, скільки
Щоби я всі ці дрібниці до уваги брав?!
Але час скінчився і пора вертатись
На грішную нашу землю з-за хмарних висот
Скажи, мила, тепер можу вірить й сподіватись
Від хитрої тої долі багатих щедрот?
