Ти знаєш, а все так й має бути:
Мовчання слів серед торкань руки.
І очі, як дощі, - ти ж в них хотів тонути.
Я віддаю тобі їх, тож бери.
Переплітай дві ніжності в одну,
Щоб з ниток двох спліталися канати.
За нами осінь дивиться, як я тону
В руках твоїх, відкритих, щоб тримати.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design