Куди поділась наша осінь?
Куди поділись почуття?
Ми ніби разом
але порізнь
ми ніби разом
та не на віка.
Ти ніби колоритна жінка,
А я твій тьмяний чоловік?
Переверну себе я «на із нанку»
І буду готуватися до «ранку»
Це я:
Твоя біда,
І твоя ніби донька.
Якщо я донька,
Хто тоді є ти?
Напевно мати.
Зупини.
Прошу не йди.
І Залишись,
І легко Обернись.
Обійми мене благаю,
Мені тебе до болю..
Але не вистачає.
