В затишному кафе іде своє життя.
Хтось каву п'є, а хтось читає пресу.
А я прийшов сюди сьогодні сам.
Десь в небі загубив кохану стюардесу.
Хто п'є вино, а хто - шампано.
Цей курить фіміам, а той - кальян.
Лише сьогодні я від горя п'яний.
Віддав я стюардесу синім небесам.
В маленькому кафе іде своє життя.
Хтось каву з цукром п'є, моя ж нехай гірчить.
Вона мені призналася, що небо лиш кохає.
Я відпустив її. Нехай собі летить...
Оксана Максимишин-Корабель
