Це був грудень. Початок зими.
Сніг і ти. Ти і сніг. Ви змінюєте моє небо.
Була яскравою поміж людьми,
Зловила сніг і тебе, а вам тепла і не треба.
Загубила фільми й дощі, котрі не йшли.
І все мені ніби було учора.
Весняні квіти мої раптом груднем зійшли.
Але вам із снігом не личить чорне.
І знову сніг і ти гукнете мені: Лесю, пішли!
Я стрепенусь і поступом завмираю.
Снігу й тобі пишу листи, а ти мені не пиши.
Палитиму їх і грітимусь: замерзаю.
