Ти знаєш, хто тебе любить...
хто прошиває простір
теплесенькими нитками...
хто засилає голку-
жердку -
скріпити відстань
між вашими серцями,
хто,
коли спиш ти, ходить
завше
якможна
тихше,
хто тобі пише вірші
й ти їм
напрочуд
віриш...
знаєш, хто тебе любить...
це як малому звіру,
що поза двері треться,
їсти дати щоденно
(це як у принца з лисом)
серце твоє зупевне
знає,
хто його любить,
хто його пригортає
щирістю свеї міці,
хто робить відстань ближчою,
голку - в два рази тоншою,
світ - назавжди теплішим...
...і замовкає
ніжно
божі сліди цілує...
він
вже
тебе
не
ч-у-є...
