Це просто у мене аж семеро різних сестер.
Не віриш? Димлю, та для них моє серце пусте.
А перша пройде опускаючи очі на діл,
а друга і третя – лошиці в саду молодім,
четвертої коси для мене торік відцвіли,
а п’ята минула з водою – не зчувся й коли.
У шостої плине блакитною зраджена кров,
для сьомої взято лукавим із мене ребро.
Не віриш? І правильно, брехні бо, серце моє
з кута у куток під твоїми дверима снує –
тобі не пусте, не порожнє, а повне надій...
лиш чорним підозрам піддатися, сестро, не смій!
