правду кажуть – кожній тварі по парі
лиш тобі дісталась найперша з парій
панна довгонога і білолиця
по суботах підпрацьовує гицелем
по неділях носить шовкові сукні
світ давно не бачив такої суки
не втрапляв у хитрі такі тенета
а у неї крім того – душа поета
грає в покер відмовляється на ніч їсти
знає все про жителів цього міста
хто кого і за скільки
хто сяде а хто – на троні
недарма ж вона веде колонку світської хроніки
мила дівчинка очі немов блавати
перебравши солодкого йде в туалет блювати
понад усе боїться дефіциту кальцію
зачарує тебе обведе круг пальця
і лише затягнувши до відділу реєстрації
зрозуміє нарешті – в цьому немає рації
а коли всі плани зазнають краху
чисті духом спровадять її на плаху
просвистить у повітрі сталеве вістря
то вона за тебе лукавий містере
в знак жалоби обітявши волосся
прошепоче:
– до дідька життя вдалося
