Сліди біля хати давно вже засипало снігом
Рукавом витирає Учора замерзлі шибки
А Сьогодні самотньо почовгає стоптаним слідом
По облудній дорозі – з чиєїсь легкої руки
Вже застила в горнятку дешева розчинена кава
І нехитро мовчить від помади яскравої слід
Віддається безвольно усім оковита лукава
І гріховна жага ллється-липне до тіла як мід
У тумани сховалася ніч, щоб не свідчити правду
До знемоги втомилися дні прокидатися знов
Може вранішня совість нашепче потрібну пораду
Як у душу запльовану ніжно вселити любов
Може ручки дитячі складуться в молитві до неба
В оченятах бездонних потоне самотня печаль
Може мамина ласка наверне невірну до себе
Любов-бо всесильна для сильних… для решти - …на жаль..
