* * *
Як смів мене збудити серед ночі?
Як смів прийти до мене уві сні?
Ненавиджу твої байдужі очі!
Ненавиджу пісні в моїй душі!
Облиш мене у спокої, благаю!
І поклади ці квіти на столі…
Ти розумієш, що від тебе я тікаю?
Хоча і знаю, що від долі не втекти…
Облиш пусті слова, мені вже досить…
Ти встигнеш їх сказати ще комусь.
І байдуже мені, що серце просить.
Я без твого кохання обійдусь.
Мою свободу не займай ніколи.
Не хочу знову вірити тобі.
Згадай, де ти мене покинув
і заради кого,
Розбив мене, ще й трохи взяв собі.
