Час не спинити. Іноді так, повертаєшся,
Трохи у профіль, личком духмяним до мене
Я усміхаюсь тобі і торкаюся подумки
Далі - темно...
Час пролетів, зник за фіранками відстаней
Втрачену вже не вернеш, знов не любитимеш
Тільки у темряві іноді поруч зі мною розквітнеш
Квіткою-бліком, фарами авто засвітить
Тебе мені на стіні...
Іноді - так, пробіжиш, не помітивши - зникнеш
В темній холодній юрбі цієї зими
Я позіхну і прицмокну короткій спідниці
Що суне мимо, неначе мороз їй не рівня
Не озирнешся й подумаю - ну її, байдуже
Потім вночі пригадаю - і боляче-боляче
Наче у серці лишила малесеньку скалку
Ти її вже не спечеш, не розсмокчеш, не витягнеш
Скалку на завжди
Ти...
