|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51547
|
| Рецензій: |
96005
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 35038, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.226.52.80') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Миколай Федоренко, 20-01-2013
|
Ой Дніпре великий, що сталось с тобою,
Де сила твоя, де праведний гнів?
Чому паразитів святою водою
Не змиєш з своїх берегів?
Дивись, над тобою чайка стрімка –
То каменем в воду, то в небо стрілою.
Дніпре, не чайка – душа козака
Кричить і шугає – не має покою.
Не може вона змиритися з тим,
Що волю у нас віддають як непотріб.
Все, що козак боронив молодим,
Тепер продається гуртом і на роздріб.
Здавалося б, воля – пора і до праці:
Нову Україну будувати час нам,
Та знову манкурти, «старі українці»,
Слугують «новим господам».
А влада у нас – їй давай привілеї,
Щоб усе з України тягти задарма.
Новітні будує собі Колізеї,
І до бідного люду їй діла нема.
Тож довго ще буде душа голосити
(Мойсеїв своїх у нас – бо катма):
На сором, без пуги не можемо жити,
Та й шия свербить без ярма.
Гей Дніпре великий, вже годі дрімати!
Час хвилю тобі підвести.
Пора Україну свою відмивати,
І нечисть всю в море знести.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
