Я думала про Ангела,
що зароджується
в самому серці твого жіноцтва,
про розплетені коси,
Адама-Єву,
про те,
як це
все буває...
про поцілунок Бога,
яблука з того раю,
змія із раю цього...
Я уявляла Ангела,
його замальовки-очі,
як йому тепло,
як
його гріє
божий промінчик
у тебе під серцем,
і розуміла: ангелам
добре живеться...
Я малювала Ангела
снігом на небі-папері.
відчувала - ангели так
прилітають,
заходять в двері.
що хатинку - нашіптує бузько,
ті йому - крильми махають,
обіцяючи, що повернуться,
