Питаєте, чому мені
Невесело на чужині?
Чому думками досхочу
В Надсяння рідне я лечу?
Я вам скажу: Ось рідний Сян
Весь час мені, мов той Йордан!
Думками я на Дубнику*.
Старі могили в гущаку,
А я стою, молюся Богу,
В надії на Його підмогу.
Він чує мій мовчазний спів.
Він знає суть моїх рядків.
Різдво Христове. Рік Новий...
Каліки ми з вини братів,
Бо нас загнали в чужину;
Молюся я за їх вину.
Я не суджу братів за гріх,
Лиш Бог один хай судить їх.
11.01.2013р.
*Дубник - гора в Улючі над Сяном. На ній церква дерев*яна, якій минуло 500 років. У тому селі я родився.
