|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 34902, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.222.161.57') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Слава Світова, 19-12-2012
|
Сьогодні я знайшла Бога…
Я взяла Його в свої долоні –
такого маленького і водночас всеохоплюючого –
і було мені так гоже й радісно,
так затишно, що я прошепотіла:
«Боже мій,
в цей день, коли я знайшла Тебе отак просто,
хочу попросити:
Не йди, зостанься…»
Мій Бог – такий справжній,
що аж долоням тепло, –
погодився, але сказав, що за часи Вічності
він звик до звичайнісіньких, банальних райських зручностей,
й до того, щоб до нього стукали.
**
Мій Господи,
я не носитиму Тебе в кишені,
бо всі кишені створені для носових хустинок,
дрібних монет
та в’язок із ключами;
До того ж всі без винятку кишені бувають із дірками
й так необачно іноді назавжди губляться в них речі.
А зараз, коли я тільки-но Тебе знайшла,
Згубити знову не можу…
Мій Господи,
у голові моїй, боюсь, що місця вільного немає:
там серед хаосу нейронових зигзагів,
серед облич та прізвищ,
цифр, імен та формул щастя,
рецептів пирогів, віршів,
мотивів пісень, минулих спогадів, майбутніх планів,
серед логічних вправ, щоденних списків справ,
боюсь, що знову я Тебе десь загублю.
І більше вже ніколи не знайду…
Мій Господи,
і у своїх долонях
не зможу теж Тебе носити,
бо іноді мої долоні мерзнуть,
вітаються із кимсь за руку,
а іноді – складаються докупи,
коли я шепочу слова молитви,
коли з Тобою хочу говорити…
Мій Господи,
у серці – надто гаряче і надто неспокійно,
там закипають пристрасті, вирує вихор
найрізноманітніших за барвами емоцій,
там є місця, котрі ще кровоточать,
а є місця із надписом «Тут був…»,
Тобі не буде там спокійно…
То де ж для Тебе знайду місце я?...
Хіба що…
Нижче серця,
десь у центрі,
десь у районі сонячного мого сплетіння,
у зоні сонячного переплетіння
тонких конструкцій ниточок Душі моєї?...
Там місце є для Тебе –
під самісіньким жовтогарячим Сонцем,
так хочеться, аби Ти завше поруч був …
**
Тепер, коли я хочу побачити Бога,
я не шукаю Його на небі,
не підіймаю голову догори,
не намагаюся розгледіти Його у хмарах.
Коли я хочу побачити свого Бога,
я міцно заплющую очі
й заглядаю всередину себе –
Він сидить там, у променях Сонця,
розчісує свою довгу, м’яку бороду
і усміхається….
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
