1
Динозаврик – смішний,
веселий і добрий,
високого зеленого зросту,
на потилиці в нього – зморшки
попід їжачком волосся
заховані,
щоб ніхто не помічав,
як йому насправді, непросто
посміхатися
з висоти свого веселого
зеленого зросту.
2
За кілька хвилин
його проковтне
невтомний жовтий автобус
і пустка прийде натомість...
Навіщо тобі ця історія
про смішного
підстаркуватого динозаврика,
про посмішку його,
про високий зелений зріст,
яка вже сьогодні закінчиться .
І в неї немає – завтра...
3
А вночі до тебе прийде його посмішка
на всі вставні 12 зубів
і на всі решта свої,
і сяятимуть блакитними камінцями
його маленькі очі,
і наїжачиться
його коротенько стрижена чуприна,
і ти побачиш, які хмари ходять
за його сліпучою,
його звабною,
радісною посмішкою...
і ти попросиш – не посміхайся.
Бо отакий ти – справжній.
добрий смішний динозаврику...
Я вже знаю,
як боляче тобі.
