Щось омріяно нове у голові, рука тримає чашку кави
Думки сягають до небес, до недосяжної октави
Котру наврядчи візьмеш, подолаєш шлях...
Від а до я, всіх літер на землі буде замало
Те саме й у нас з тобою і життям
Яке так намагаєшся прожити, тобі віддам
А сам поїду до Америки за мріями
Яких нікому не віддам, не подарую
Лише з тобою поділюсь, і трішки іншим передам
Аби геть сумно не було, тим хто залишився не сам
Проте не в штатах, a на батьківщині
Яку згубили ми з тобою, проміняли
Натомість щастя досягли під стягами країни мрій
