О.О.
У цьому місці не тепло і не сухо давно
Скрізь щілини зникло із мене без Тебе тепло
Знов до горла підступив жах пітьми
Але цього разу я не схопив Твоєї теплої руки
Нехай мій рот мовчить, та мої очі кричать: "Де Ти є?"
Мабуть десь, за десятки кілометрів, є щось Твоє
Десь між асфальтом та сполученням зірок
Боже! Мріяти про Тебе - це із мозку робити пісок
Навіть коли ти не в просторі моєї руки, десь там серед людей
Я кохаю тебе більше, ніж Бог своїх дітей
Куди більше (у будь-якому випадку) себе самого
Забуваючи своє ім'я, заради кохання ім'я Твого
І якщо зважувати цей простір кілограмами і тоннами
І простими наслідковими законами
То твій погляд не менш вагомий
Чим мій, зазвичай свідомий мозок, несвідомий
