"Ми купалися вдвох. А тепер знебуло і минуло.
Чорні сукні летять, чорні сукні над морем уже.
Терпко пахне лиман, помирають осінні акули,
аж скидається світ у судомах вологих пожеж."
Оксана Суховій
Приїжджаю додому – у небі літає бікіні.
Звечоріло над Бугом. Бікіні спустилось в лиман.
Засмагаю тепер понад річкою синьою в сіні
Без бікіні. Чому? Та нема його більше, нема.
Валерій Хмельницький, пародія на О.С.
Нависли над морем вечірнії тіні,
Я в морі купаюсь одна, без бікіні.
Купатись така в мене звичка здавна -
То ж я без бікіні й купаюсь, одна.
Навіщо здалось мені теє бікіні?
Я ж можу його й загубить в морській піні!
І що ж тоді? Знову купляти нове?
Чи може чекать, що старе припливе?
А так-не хвилює мене ця проблема,
Я замість бікіні намажуся кремом,
Тим часом у небі летять чорні суки,
Чи може це в мене розпочались глюки?
Мені ще так кльово ніколи не було!
Акули? Які в Чорнім морі акули??
Та хай і акули, а що ж їм до того,
Чи я у бікіні, а чи геть без нього?
І хай що там кажуть всілякі нероби,
Ханжі, лицеміри, безбікініфоби,-
У вільній і незалежній країні
Я маю право плисти без бікіні!
