Бережи себе… Осінь втрачає пильність:
Застудила всіх янголів-охоронців
І, частково, мене. Завіконне сонце
Відмовляється гріти спини…
Бережи себе… Тіні підходять ближче,
Тіні застують, тіні ковтають цілим…
В полі зору всихає моє чар-зілля,
Замість вогнища – попелище…
Бережи себе… Там, на твоєму боці
Телефонних розмов і листів по мейлу
Фея збитих котів підбира трофеї,
Застила лікарняну постіль.
Бережи себе… Я відмолю пост фактум
Всі ці справні гальма, безпечні ліфти,
Не-розлиту не-Анною не-оліфу…
І щовихід за край кімнати.
