Моєї долі дивний клавесин:
То чорна клавіша, то біла, біла.
То ніч накине темний палантин,
То лебеді беруть на білі крила.
Зіграй на білих, доленько, прошу,
Зіграй мені мелодію любові,
Мелодію веселки і дощу,
Спів солов’їв усіх в одній діброві.
Зіграй на білих музику ночей,
Що для любові створені богами,
Щоб міг мені позаздрити Орфей
У тім, чого не вимовиш словами.
Не грай на чорних музику журби,
Мелодію розлуки і печалі,
На вітрі скрип старечої верби
І тихий плач з – під чорної вуалі.
Всі акорди злилися в один.
Пасаж новий – мелодія стокрила.
Моєї долі дивний клавесин:
То чорна клавіша, то біла…
