Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2647
Творів: 49006
Рецензій: 93650

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Вечірні роздуми натщесерце, записані від руки в останню середу жовтня

© Слава Світова, 14-11-2012
… а якщо не хочеться пити сірководневий тонізуючий напій

і не хочеться вдихати холодний азот,

тоді – що?



Зварити собі коктейль Молотова-Рібентропа

й осушити його до дна з криком «Гітлер капут!»,

а потім лягти у холодну постіль,

набити вуха пташиним пір’ям

і практикувати Камасутру, тільки соло?..

Чи, може, взяти гвинтовий ключ,

важкий, іржавий

та грюкнути ним об батарею,

просто так, аби нагадати про себе сусідам збоку?

За тим несподівано для самого себе замовити на радіо пісню «Арлекіно»

і вийти з вікна на пішу прогулянку шнурівками для білизни,

балансувати у повітрі, а потім оступитися,

довго падати вниз,

летіти, збиваючи німим тілом горшки з пеларгоніями,

трьохколісні дитячі велосипедики й мішки з картоплею,

що живуть на балконах,

і, врешті, впасти збитою кометою у стічний люк, поближче до народу.

Пірнати поміж розмаїття чужих фекалій,

шукати в незвіданих гнилих глибинах золото –

той цінний метал, котрий так дорого коштує, що і Душі не шкода?

І, вдосталь накупавшись, випірнути десь посеред натовпу міста

і тішитися з того, як кумедно і жалюгідно люди вернуть від тебе носа,

бо ти смердиш гріхом,

і навіть брусок господарського мила, такого ж смердючого,

не відмиє тебе й той бруд від тебе?



…а якщо не хочеться малювати фарбами,

бо червоний ніколи не передасть кольору помідорів так,

щоб їх захотілося з’їсти,

а блакитний – аж надто непереконливий у своїй гомосексуальній тональності,

від жовтого нудить,

а зелений нещадно труїть мозок,

сірий – ніякий, а чорний – чіткий і брутально-правдивий,

і саме тому імпульсивно хапаєш білий,

але підлий альбінос не залишає по собі й сліду на папері…

І тоді стає страшно, як в Судний день,

так страшно, що аж болить у п’ятах і очі виїдає сіль,

і фосфорним світлом, нарешті, сходить Істина,

котру ковтаєш, мов пігулку,

і атомами розлітаєшся урізнобіч,

сповнений миру і щастя…



Бо якщо здатен малювати білим і падати знизу вверх,

значить, можна насмілитись,

поставити пісочний годинник догори дриґом

і прожити ще один день…



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

крик таланту

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© George, 16-11-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2632651329041 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …