Обривав пелюстки, як з троянди
щоб побачити твою душу,
і не побачив.
Але все навкруги
-горизонти земель –океанів,
аж до самої безкінечності,
все, сповнилося життєдайним, безмежним сенсом.
Te deshoje, como una rosa,
para verte tu alma,
y no la vi.
Mas todo en torno
— horizontes de tierras y de mares
todo, hasta el infinito,
se colmo de una esencia
inmensa y viva.
