Червона сукенка і погляд a-la Саша Грей...
Арканити рухом брови тугі чоловічі м’язи,
Навпомацки ніжно шукати густі оази,
Збирати ключі від їхніх сердець і дверей.
Між щирістю й дурістю надто тонка межа.
Твоєї любові на двох було забагато,
Тому дарувала себе, як бонус на свято,
І часто гуляла босоніж по лезу ножа.
Ця ніч – як волосся твоє: густа
І довга. Й так само ковзає по шиї.
Ти з неї постіль собі пошиєш
І витреш цілунком від крові вуста.
