Дарма що осінь вправна листоноша,
Листи оті ж власноруч пише.
Їх з вітром-розбишакою розносить,
Заледве порушуючи тишу.
Приспів:
Кружляє осінь в ритмі листопаду.
А із дерев летять, летять вогні,
Немов листи. Ти їх лови і згадуй
Хвилини неземні, ці неповторні дні.
Ці дні.
Ніколи осінь не міняє стилю:
Листи її завжди гарячі.
У золотавих жилкуватих тиглях
Дароване сонце на вдачу.
Приспів
( сповільнення ритму в наступному куплеті )
Аж раптом настане день,
Де час зупинився, застиг.
Не стрінеш її вже ніде.
Шурхочуть на стежці листи.
