Таємничі завойовники,
чатувальники сердець,
лиховісні добродії
усіляких добровчинень,
покиньте уже нас,
нехай ми одпочинем
і час ваш нехай
іде подалі від нас.
Таємничі завойовники,
що кругами стежать,
що шпарками ходять,
лізуть усюди скрізь,
одчепіться уже від нас,
ідіть собі в ліс,
і нехай дідько там
стане вам братом.
Таємничі завойовники,
віхоли-омани,
брязкальця-побрекеньки,
шепотливі шарудіннячка,
де од вас втекти,
куди од вас дітись,
щоб не чуть/не бачить
сих посмерклих звершень?
Теє... мнеться завойовничок,
тимчасово впертий
в ефемерні награбування
чи загарбання
і дивиться так невидимо
людям в очі: жертви,
а люди очі ховають:
сором, хоч не я...
Тай минеться. Завойовнички
хвости підібгають,
залишать обіцяночки,
віру, долю, час,
тай одбіжуть собі...
свою землю жерти.
а земля їх з"їсть.
а небо - воздасть)))
