Поза сумнівами, я є. просто просторо, і йде весна горлом ця.
і щоранку прилітає до руки незаймана чи німа душа-горлиця.
тихо просить чистих насінин і сумну гітарну ніпрощо-музику.
я озвусь до неї восени. а до того може обійдусь музами –
не стоятиму біля вікна. і не слухатиму горе-горн-горлицю.
а ходитиму аж до темна, і дивитиму як літхарі моляться,
і губитиму свої сліди, і палитиму її святе пір'я і
не лети до мене. прилети.
забери мене ти
до свого
ірію.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design