Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46306
Рецензій: 90439

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія верлібр

Три клоуни

© Артур Сіренко, 22-10-2012
                     « - Отже, прощавай моє завтра!»
                                                (Акутагава Рюноске)

Я думав завжди,
Що клоуни бувають лише смішні
Але виявляється,
Що в оцьому цирку слов’янському
Вони бувають страшні й потворні.
Три клоуни
Над лісами, степами й болотами
Грають свою виставу
Огидну й жорстоку –
Хоча й смішну.
Три клоуни –
Маленький, товстий та вусатий
Зображають Наполеонів,
Калігул та Дракул.
Сміємося, бо що ж іще?
А вони зазирають –
У кожну шпарку-шпариночку,
Виглядають з кожного дзеркала
Три паяци
Вважають, що страта
Це повчально і весело,
Що вони не вар’яти
І не скоромохи,
А пророки і цезарі.
Дзвіночки калатають
Публіка від моря до моря
Тішиться…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Надія Позняк, 10-02-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87933993339539 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …