А я ляпав по калюжах, посміхаючись ішов,
Крапав дощ мені на скроні. А для чого ж кап'юшон?
Та навіщо? Він не треба - не боюся я дощу,
Я у нього і у неба собі щастя попрошу.
Мої мрії не захмарні і прохання не складні -
Щоби билось серце мами і у рідної сестри,
Щоби брат завжди здоровий повертався з далека,
Щоби рідную бабусю не тривожила спина.
А собі? Собі нічого, бо для мене головне,
Щоби рідним було добре, а все інше підожде.
