В обід сусід зайшов на хвильку якось до Петра:
- Та, кажуть, ти в столиці був. То як живе там брат?
Жучиха каже всім, що сина бачиш там нераз.
Синок тепер - цабе велике. Ледь не генерал.
А був на все село гуляка, бовдур і пияк.
Невже отой в столиці Місько міг змінитись так?
Петро сміятись раптом став: - Який там генерал?
Такий, як був, ще гірше став. Не знає лиш стара.
Завіз від неї сумку знов. Тепер в останній раз.
Так бовдур той мене послав. Хоч сумці, звісно, рад.
А те. що бабка всім "плете", що ледь не генерал,-
Це я сказав старій тепер, що син - ДЕГЕНЕРАТ.
