Голови тих, хто поліг у любовнім бою,
Цінуються високо –
Особливо колекціонерами Західної Європи.
Якщо хочеш – можеш лишити на згадку
Голову висушену
і мою.
У моїй голові – зарості незабудок,
Листя срібної папороті, пір’я птахів зелених,
Прикраси з нефриту, північно-західний вітер.
Острови. Океан. Вулкани. Фіорди. Озера
І мисливські стежки.
Коли зможеш – вполюй на мене…
…В домі тохунга* світ розгортається по спіралі,
У моєму домі – заламується по кривій.
Твоя татуйована шкіра свідчить про шлях великого воїна,
Моя ж світла шкіра – про запах чужих берегів.
Там, звідки я родом, літо стало спекотним,
А в Країні Довгої Білої Хмари – таке прохолодне…
Мій човен різьбив майстер дивних любовних історій,
І я відпускаю його в атлантичні води.
У племен маорі «тоху´нга» – жрець або ж художник, майстер.
