Перша райдуга на вранішній зорі,
Від тополь вершечків і аж десь за місто...
Обнадійливо зуміла обігріть
В третій День Великодня пречистий.
Кожну мить свого життя ціни!
Навіть, коли корчить біль жорстокий!
(Дзеркало гардинкою запни,
Щоб не зирило відтіль. . . худе й безоке).
Великодня райдуго-цілитель!
Уздоров, у кого серце плаче!
Всіх послав сюди Творець-Вершитель –
Тож дозволь, хоч працею віддячить!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design