Cвітання -
За Великого Старту
iдеш повен енергії -
Ти - не сам.
Радієш досвітньому сонцю
і тим,
хто тобі допомагає звестися на власні ноги
тa оберігає -
це велике-превелике Коло Роду..
Опівдні
за Великої Спраги
озираєшся:
Всі з тобою?
Всім дано?
Всі спроможні
супроводжувати?
Пополудні:
за Великого Марафону
навіть не бажаєш відати,
хто відпав -
все ідеш далі...
Коло то звужується,
то розширюється.. -
то знову і навпаки.. -
не встигаєш реєструвати...
При Заході
за Великої Втоми
відчуваєш перші краплі дощу -
з-поза вечірньої імли ледь зауважуєш,
що якось прорідли ряди..
що це вже давно не заповнений Круг,
але поєдинок твого Центру з колишнім Радіусом
за неіснуючу Периферію..
Опівночі -
за Великого Фінішу
ледве заплющивши очі,
знову
відчуваєш навколо
рентгенову, сріблисту близькість
рідних облич
Повного Кола..
