ПАРАНДЖА
Ти б хотіла жити десь на Сході
І щоб я ходив у паранджі,
Не виявляв, що в мене є на споді
І ми б жили там як слизькі вужі.
Мої думки тебе вже більше не хвилюють,
Ти сама себе хвилюєш відтепер.
Вітри між нами дуже холодні дують
І я із стін твої портрети здер.
Та, я у паранджі повинен бути,
А ти все у країні власних мрій,
Ще маю я мовчати, в дудки дути
І забувати, що в душі моїй.
Коротше, вже дістала. Досить!
Я повинен бути сам, я не такий, як всі.
Роби, що хочеш, хай тебе вітер носить,
Збирай сумки, тобі замовлено таксі!
