* * *
Не множ ілюзій – думка не тотожна
Учинку, всі хай на один мотив, –
Що звершено усе вже і що можна
Купить красу, якщо ти заплатив.
Як соловей у сутінках в ліщині
Озветься піснею й твоє ім’я
В ній прозвучить – не думай, що віднині
Ручний він і та пісня вже твоя.
Краса, хай без оперення, все ж вільна;
Не власність це; полуди пелена
Їй зір не застить; горда і свавільна;
Хай пещена й цілована, вона
Не горлиця твоя – скоріш голубка:
Й тебе не любить, та й сама не любка.
Edna St. Vincent Millay
* * *
Think not, nor for a moment let your mind,
Wearied with thinking, doze upon the thought
That the work's done and the long day behind,
And beauty, since 'tis paid for, can be bought.
If in the moonlight from the silent bough
Suddenly with precision speak your name
The nightingale, be not assured that now
His wing is limed and his wild virtue tame.
Beauty beyond all feathers that have flown
Is free; you shall not hood her to your wrist,
Nor sting her eyes, nor have her for your own
In any fashion; beauty billed and kissed
Is not your turtle; tread her like a dove —
She loves you not; she never heard of love.
