Інколи варто іти в самоті,
Міняти ім’я і прописку,
Пливти не в могилу – в колиску,
Писати вірші у смітті.
Лишати тепло у транспорті,
Домом вважати станції,
Боятись лише квитанції,
І фотографії в паспорті.
Балансувати і м’яти,
Почати і кинуть курити,
Нарешті завчити молитви,
Забути всі пахощі м’яти.
Поцупить повітря ковток,
Змінити шкарпетки і фах,
З Гільйоном стратити страх,
Себе роздягнуть до кісток.
Втопить нерішучий крок
В напіврозігрітих містах.
