Врешті-решт ти почнеш писати,
бо руки твої не витримають гарячого чаю,
який обпікатиме так пронизливо до кісток.
ти почнеш писати,
бо так шкодуєш всіх
навіть речей тобі шкода
і перо, що припадає пилом
ти тільки тому почнеш писати,
бо чорнило от-от засохне.
і в січні писатимеш,
бо пальці на твоїх руках
будуть мерзнути від колючих морозів
писатимеш в липні,
бо не зможеш інакше забути про спеку,
яка спалюватиме твоє тіло
врешті-решт ти почнеш,
бо не зможеш стільки мовчати
і всі твої думки вирвуться
й ляжуть на цей от білий папір.
бо скільки ти можеш себе тримати
в чорних рамках буденних світів?
