|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51565
|
| Рецензій: |
96014
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 33900, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.123.24') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Сашко Пазур, 21-08-2012
|
Ми підем, де трави похилі…
А. Малишко
Поплач – я сьогодні стожилий.
Я бачив видіння ясне:
ми підем, де трави похилі,
і там ти звабиш мене.
Я буду, звичайно, не проти,
та виду тобі не подам, –
лиш млітиму в нижніх широтах,
як в кримських – гора Шайтандаг.
І, погляд скосивши лукавий,
казатиму явно дурне:
не хочу… жорстока… і навіть,
що ти не любиш мене…
Проситимусь, може, заплачу
(всміхнися, всміхнися іще!)
й зав’юнюсь в обіймах гарячих
твоїх лоскітливим дощем.
Я зрештою навіть ударю
(який золотий в тебе сміх!),
а потім… віддамся стожарам
в гарячих обіймах твоїх!
А потім… Ти ж знаєш останній
рядок, де немає мене:
у гарних казках про кохання
кохані ідуть під вінець.
От бачиш, вже й висохли сльози.
А отже, мені пора!
Бо темно… і пізно… і осінь…
і в серці чомусь гора…
Розумна, тендітна, мила,
чому ти кажеш дурне?
Ми підем, де трави похилі
і там ти звабиш мене?
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
