| © Максим Холявін, 14-08-2012
|
Надвечір у зморшках ліній на міських долонях
бісером дрібним катаються маленькі ігри.
Супермаркет, метро, піцерія, кав’ярня,
суші-бар, нічний клуб, пересушений вітер
ТЦ, БЦ, вулиця, архітектура, ад-хок,
погляд, руки, футболки, коктейль, ліхтарі,
парки, листя, пейзажні алеї, там-там,
табли, струни, дарбука, колони і схили,
один, два, три, п’ять, десять, двадцять,
сто п’ять децибелів, шум, культ, обіцянка,
молитва, екстаз, медитація, йога, палітра,
і вікна, і вікна, і вікна, дзеркала, повіки,
асфальт лиже кеди, сміття, два контейнери,
рай, стіни, плата орендна, війна, монітори,
спиртне, хлібне, рибне, сухе, желатин, марципан,
завтра рано вставати, не спрямований вектор,
надія – на що? Бігти далі – навіщо? Усмішка,
похід, сміх, проблеми, зневіра, танцюймо!
читаймо! Кажімо! Ходімо! Фонтан, вода,
штучний фонтан – обман, диво і небо, і пам’ять,
але то інша гра, чи, хіба, ми так близько? –
спектакль на очах задля кайфу без змісту,
картини, перформанси, диски, касети, кіно,
анімація, залишок солі сухий із усього,
збираю із вікон в руках кубик Рубіка,
насипаю в лиск чорного чаю Землі цукор міста…
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
