Сосни похитують головами і мовчать.
Плещуть клени в долоні:
Які метафори, який звукоряд!..
Торохкотить не в риму сорока.
Осика лопоче
Про щось своє, про жіноче.
Бурчать замшілі дуби:
От якби
Отут підсилити,
Тут заокруглити,
Тут розбити,
Допрацювать он те…
А проте
Вірші – як листя.
Хай відлежиться: що перепріє,
А може, з нього що й проросте.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design