Сиджу тихо і думки сортую.
В них майбутність моя неспіймана.
Хоч далеко, но я тебе чую,
Ти у мріях зі мною Оксано.
Пусті мислі хочу залишити.
Хай йде геть, що звучить погано.
Лиш тебе обіцяю любити,
Моя квітко, моя ти, Оксано.
Мені сумно в задумі сидіти
Цілу ніч і ждати на ранок.
Удар серця грудь хоче розбити.
Чи ти це розумієш , Оксано?
Співу серця твого буду ждати.
Таке щось, ще не було співане.
Буду телепатично кохати
Тебе, люба і єдина, Оксано.
Хай слова ті нам пишуть майбутність.
І хай буде те, що нам писано.
Я є певний, що буду присутній
В душі твоїй, і серці, Оксано.
Поки що, думки ще кружляють.
Гляну ввікно, а там вже світанок
Своїм подихом мене вітає.
Зрозумій це, я прошу, Оксано.
Написав польською своїй дівчині,
нині дружині, коли був у війську (1968 – 70р.)
Переклав на рідну 02.02.2007р.
